11.03.2026 року директор ліцею провів методичний семінар з педагогічним колективом ліцею на тему:«Реформа профільної середньої освіти, шляхи реалізації". На семінарі педагоги мали можливість обговорити шляхи переходу до профільної старшої школи. Зокрема йшлося проте, що Чернівецький філософсько-правовий ліцей № 2 увійшов у мережу академічних ліцеїв Чернівецької громади, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2027 року. Педагоги не лише ознайомилися з презентацією про суть реформи профільної освіти, а й працювали у групах. Було обговорено, яким має бути якісний академічний ліцей та які критерії ефективності академічного ліцею. Було визначено перспективні профілі майбутнього академічного ліцею.
25.11.2025 директор ліцею Андрій Сігітов провів методичний семінар для педагогів на тему "Приховані патерни в інформаційному середовищі". Патерна поведінка (від англ. pattern — шаблон, модель) — це стійкі, повторювані моделі поведінки, мислення або емоційних реакцій, які людина неусвідомлено використовує в різних ситуаціях. Це певна програма, закладена в мозок людини, за якою він живе і контактує з оточуючими.
Дитина формує свої патерни під впливом сім’ї, школи, медіа, культури й, на жаль, — пропаганди.
Як формується патерна поведінка?
Коли певна дія або реакція повторюється багато разів і підкріплюється емоціями, вона закріплюється в підсвідомості. Наприклад, якщо дитині постійно говорять, що «не можна довіряти іншим», у неї формується патерн недовіри. Якщо ж дитина часто бачить приклади співпраці та поваги — формується патерн довіри й взаємопідтримки.
Російські наративи активно використовують цей механізм. Через символи (буква Z, георгіївська стрічка, радянська атрибутика), меседжі («України не існує», «Росія — визволитель», «Захід — ворог») і повторення одних і тих самих сюжетів у медіа вони прагнуть сформувати у дітей патерни покори, агресії та відчуття меншовартості. Це небезпечно, бо такі патерни переходять у звичку й впливають на особистість у дорослому житті.
Які психологічні наслідки?
– Діти починають копіювати мову ненависті, навіть не усвідомлюючи її змісту.
– Формується «чорно-біле» мислення: свої — хороші, чужі — вороги.
– Може з’явитися відчуття безпорадності («ми нічого не можемо змінити») або навпаки — агресивність.
– Руйнується довіра до демократичних цінностей і прав людини.